Працюючи над відео уроками для книги “Веб-розробка з Python та Django для Початківців” я роздумував над тим, яким чином подати матеріал, в якій кількості і на що саме звертати увагу та й загалом форму подачі матеріалу.

Відео Уроки

 

Зрештою я зупинився на варіанті не підготованих до дрібниць відео, без спеціальної обробки та видалення місць, де у мене в процесі програмування виникали проблеми.

Чому? А ось чому:

Спочатку, коли людина освоює новий матеріал на теоретичному рівні, то найкраще пройтись по готовій документації. Перший курс чи туторіал по новій технології має бути зразковим, еталонним. Людина просто отримує інформацію. В такому випадку відео уроки також повинні бути наперед заготованими та йти виключно по сценарію. Якщо в процесі запису уроку виникає  проблема чи помилка при кодуванні, це місце вирізається.

І це правильно.

А що далі? А далі людина, отримавши мінімальну базу, починає самостійно працювати над практичним проектом, в якому починаються проблеми не описані в документації і не наведені у стандартних відео уроках. В таких випадках дуже класно, коли є поруч команда спеціалістів (або хоча б наставник), в яких можна спитати поради. Або ще краще – час до часу підсідати за один стіл і підглядати за їхньою роботою. Згодом – парно програмувати.

Це мабуть найпотужніша техніка для початківця, щоб набити руку на практичних задачах – працювати пліч-о-пліч із спеціалістами.

В реальному житті часто програмування йде не за планом і отримуєш проблеми, рішень яких немає в документації, навчальних матеріалах, відео уроках. Тому програмістом вважається не та людина, яка знає мову програмування, а та, яка вміє її використати для рішення реальних задач.

Ось чому я вирішив зробити відео уроки без особливої підготовки і спеціально не вирізав місць, де мені не все вдавалось із першого разу. У відео я постійно користуюсь сервісом Google для пошуку рішень до проблем, експериментую з інтерпритатором, читаю Django код та код інших бібліотек, експериментую, пробую, аж поки не вийде задумане. Навіть час до часу запускаю дебагер Python та Javascript і прямо під час відео уроку розбираюсь у чому проблема.

Таким чином я хотів створити атмосферу, імітацію того, що студент сидить біля наставника за одним монітором і дивиться на його звичайний щоденний робочий процес. Наділити студента знаннями і розумінням того, як можна вирішувати ті чи інші проблеми самостійно, а не просто дати інформацію.

І взагалі, я знаю на пам’ять дуже мало деталей про мову, про фреймворк, про протоколи. Але я добре і швидко вмію шукати відповіді на запитання та вирішувати проблеми, що виникають. Адже чи має сенс запам’ятовувати увесь синтаксис MySQL, якщо будь-який мені потрібний запит я можу нагуглити і протестувати за 30секунд? 😉 З досвідом програміст набуває не більше знань, а більше розуміння загальних принципів.

Ось приклад такого відео уроку, де я верстаю частину сторінки проекту, над яким йде робота протягом цілої книги:

А як ви вважаєте, який формат відео уроків є ефективним?

Якщо давно мріяли стати веб-програмістом, але ніяк не доходили руки, тоді ознайомтесь із моєю книгою. Цікава тим, що йде із закритою групою підтримки, відео уроками і іншими цікавинками: