Цим постом я розпочинаю нову рубрику на своєму блозі – Саморозвиток. Вона не лише не зашкодить нашій основній з вами тематиці та зацікавленні – Програмуванню, але й допоможе. Адже Програміст – це така спеціальність, що вимагає постійного самовдосконалення та високої продуктивності!
А почати її вирішив тому, що якраз саме закінчив проходити онлайн тренінг Формула Продуктивності, який проводив львівський блогер, мандрівник та онлайн підприємець – Орест Зуб. В цій статті поділюся з вами своїми враженнями від тренінгу, а також коротенько опишу свою власну формулу продуктивності, те що працює для мене.
Тренінг – Формула Продуктивності 3.0
Взагалі ще до тренінгу я вважав себе досить організованою людиною, мав цілу купу різноманітних списків, туду лістів, на день, на тиждень, на рік і т.д. Якось все в мене виходило само собою, ніколи не читав і спеціально не вивчав предмет самоорганізованості та продуктивності як такий.
От і вирішив спробувати нарешті, як то кажуть – поповнити арсенал своєї продуктивності, та в першу чергу – додати трохи заряду та мотивації своїм завислим справам у довгих списках. Придбав тренінг Ореста і почав проходити. Нажаль на сам тренінг не встиг, тому вже придбав і проходив опісля у персональному режимі, працюючи із записами.
Пройшовши усі 10 днів можу з впевненістю сказати, що отримав масу нових технік та підходів, щоб по іншому глянути на свої незавершені справи. А головне те, чому я їх довгий час уникав і чому не міг до них добратись. Як то кажуть руки не доходили.
Тренінг дав мені дві дуже сильні речі. Перша – я по іншому глянув на свої існуючі списки речей, переорганізував їх на дрібніші групи, втиснув їх у часові рамки і призначив певні години і дні. Таким чином – вже не відмажусь Також класні нові терміни і фрази (eat your frog in the morning, запускаємо в плавання китів) допомогли мені ще краще переосмислити великі завдання і нарешті запустити ті великі справи, що давно у мене в списках, але ніяк не доходили руки.
Друга річ: це хороший копняк, який Орест щедро всім роздавав під час тренінгу, у вигляді мотивації, і буквально “заражав” бажанням закінчити якомога більшу кількість справ за ті 10 днів зустрічей. Тренер віддавався на всі 100%, щоб передати свої знання, досвід, та мотивацію учням!
Одним словом – зарядився я дуже класно на свій список ВЕЛИКИХ справ (КИТІВ) на найближчий час. Враження від тренінгу тільки позитивні, тому, якщо ви зараз також шукаєте шляхів підвищення вашої продуктивності, та й взагалі мотивації для здійснення великих справ – тренінг Ореста рекомендую!
Моя Формула Продуктивності
А тепер хочу поділитися з вами кількома фішками, які допомагають мені досягати моїх більших завдань та далекоглядних цілей. Думаю чимось ви вже також користуєтесь, а щось можливо буде новеньке. В будь-якому випадку надіюсь фішки стануть вам в пригоді.
Шукаю Ментора
Кожен раз, коли приходиться робити, щось нове для себе, яке ніколи перед цим не робив – я пробую знайти серед друзів, знайомих тих, хто вже таке робив і досягнув певних позитивних результатів у цьому напрямку. Працює на 100%, пришвидшує досягнення моєї цілі у багато разів!
Абстрагуюсь від буденних справ
Якщо не заставляти себе регулярно робити паузи і піднімати голову вище та задумуватись: “А що ж я зараз роблю?”, тоді можна заїхати не туди куди їхав. Ще гірший варіант – почав їхати, не подумав куди хочу
Тому маю кілька великих речей, що хочу досягнути у житті. Список на наступний рік складаю виходячи з нього, список справ на тиждень – виходячи із річного, список денний – виходячи із тижневого списку. Складно? Можливо, але так мені простіше гарантувати, що я рухаюсь в правильному напрямку.
Звичайно постійно з’являються інші дрібні справи поза планом, так само як і нові можливості – головне не загрузнути в буденних дрібних справах і притримуватись здорового балансу між початково визначеним курсом та буденними справами.
Фокус
Тут я не про той фокус, який Девід Коперфілд вміє робити. Тут я про концентрацію уваги та власних дій на чомусь одному в конкретний проміжок часу.
По своїй натурі я людина, яка легко підхоплює “нову тєму”, швидко розбирається, трошки копне – а далі стає нудно, і біжить далі пробувати щось нове. З часом я зрозумів, що з таким підходом можна таки чогось досягнути, але результати будуть лише посередні. Тому придумав для себе підхід, в якому обмежую кількість далекоглядних планів та паралельних справ.
На даний момент маю великих 3 справи на наступні 3 роки і більше виликих справ не беру. Чому не одну, а три? Під свій характер. Лишу одну справу вести буде занадто нудно. Плюс – перемикання між справами – це дуже класний відпочинок. Тут уже кожен собі вирішує, що працює для нього краще – одна життєво важлива справа, чи багато…
Регулярний LevelUp + Мотивація
Навчання – все. Кожен раз, коли заходжу в тупик, чи простій у певному напрямку (справі), починаю шукати нових джерел натхнення, мотивації та нових знань.
Варіантів, чому справа зайшла в тупик є 3:
- ви дійшли до певного рівня, який ви планували – тоді беремось за нову справу
- ви не знаєте як зробити наступний крок – шукаємо ментора, читаємо книжки, статті, ходимо на тренінги та курси – підвищуємо компетентність
- ви втратили той заряд до вашої справи, який мали на початках – тут я звертаюсь до мотиваційних речей: читаю біографію людини, яка працювала у подібній справі і досягла значних результатів, або мотиваційний фільм, книга. Зрештою шукаю ментора, який не просто розкаже ЯК робити, але і дасть пару копняків – дуже допомагає при браку мотивації
Вихід із некомфортної зони
Це мабуть один із найбільших вбивць наших великих планів у житті та досягнень. Я не виключення – стикаюсь з ним постійно та регулярно. Кожна нова справа, яку перед цим ніколи не пробував, дає відчуття страху в тій чи іншій мірі. Я для себе зрозумів, що цей страх – це страх зробити помилку і зазнати невдачі.
В більшості ситуацій побороти цей страх мені допомагає наступна техніка:
Обдумую найгірший можливий варіант, який може трапитися при виконанні нового і некомфортного для себе завдання. Розробляю план дій під найгірший результат, і згадую, що негативний результат також дасть мені купу позитивного досвіду, який у свою чергу допоможе зробити ту ж саму штуку наступного разу вже успішніше!. Плюс – настрій лише на позитивний результат у будь-якому випадку.
В основному діє! А як ви заставляєте робити нові для себе речі, від яких мурашки по шкірі?
І на завершення…
Я не просто так вставив в цей пост цих дві фотографії. Що кожна з них символізує для вас?
Для себе я вже зрозумів, що для того, щоб досягти чого небудь – треба ставити чіткі і визначені цілі, будувати план для їхнього виконання та встановлювати дати на кожен пункт у тому плані. Але…
… при тому всьому головне не забувати, що більшість свого часу ми проводимо не святкуючи досягнення нашої цілі, а якраз в процесі – дорозі до нашої мети. Тому регулярно зупиняйтесь, оглядайтесь назад, фіксуйте дану мить і переконайтесь, що вже у дану мить ви задоволенні тим що маєте і від того чим зараз займаєтеся.
Таким чином я постійно шукаю золоту середину між тим, щоб сходячи на чергову велику вершину, регулярно знаходити місце із зручним гамаком, щоб як то кажуть Enjoy Your Life! А ще краще – організувати все так, щоб не вилазячи з того гамака сходити на вершину
А які у вас фішки і техніки, щоб заставляти себе досягати великих далекоглядних цілей у житті? Що працює і що не працює для вас? Більше зосереджуєтеся на результаті чи на процесі?
А на рахунок картинок у статті: щоб отримати те що на 2-ій, потрібно пройти шлях, що на 1-ій.
Успіх – це не везіння, а результат довготривалих систематичних дій, спрямованих на досягнення результату.
Супер!!! Цей пост просто заряджає мотивацією! Особливо сподобалось про зупинку-аналіз: Що я зараз роблю? Чи це необхідно? Чи наблизить мене це до цілі? Я вважаю, що це дуже важливо. Якщо цього не робити, то бурхливе життя підхопить тебе, як ріка тріску і понесе. А коли ти робиш паузи, аналізуєш, плануєш, коригуєш, ти як стиерничий скеровуєш по ріці життя свій човен у правильному напрямку, напрямку твоєх цілі.
Дякую, Віталію! Успіхів!!!
Гарна стаття. Дякую за те, що описуєте власний досвід – мотивує. Бо іноді здається, що є безнадійна, але потім бачу, що з такими ж проблемами стикалися і стикаються й ті, з кого я зараз беру приклад.
Треба й собі встановити та дотримуватися балансу між важливими глобальними завданнями та буденною рутиною, бо остання часто перемагає
на головне не залишається ані часу, ані сил… Ось вже два тижні як не можу почати навчання, хоча все вже готово. Окрім мене – бо треба поточну роботу робити, “хвости” підтягнути та зробити деякі інші нескінченні речі.
Дякую!
Розказую про власний досвід, бо дуже мотивує, коли бачиш що інші мають такі ж проблеми. В більшості ж випадків ми бачимо успішних людей лише коли вони уже успішні. Але коли заглянути в історію їхнього шляху – всі мають однакові проблеми
Якщо це розумієш, тоді починаєш діяти.
Як занходиш мотивацію те все робити?
По-перше – процес пре, по-друге – бажання самореалізації

Коли є бажання, мотивація знаходиться. Див. пункт LevelUp Мотивації та знань вище у статті